Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кубрик

Кубрик, -ка, м. Боченокъ. Любеч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУБРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУБРИК"
Близитися, -жуся, -зишся, гл. Приближаться. Вх. Зн. 3. Здавалося, неначе близився до покійника. Стор. II. 143.
Відмуровуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. відмуруватися, -руюся, -єшся, гл. 1) О заложенномъ кирпичемъ, камнемъ: быть раскрываемымъ, раскрытымъ путемъ удаленія каменной кладки. 2) Отгораживаться, отгородиться каменной стѣной.
Кибета и пр. = кебета и пр.
Мелю́чий, -а, -е. Мукомольный. Мелючий млин. Вас. 172.
Морґу́ля, -лі, ж. Шишка; опухоль. Ум. морґулька.
Пліснявіти, -вію, -єш, гл. Плѣсневѣть.
Потеленькати, -каю, -єш, гл. Побренчать, позвонить.
Світлість, -лости, ж. Свѣтъ. Чим Бог світлость доточив? Огнем. Ном. № 403. Очам світлость показав. Грин. II. 40.
Семірка, -ки, ж. Полотно, тканое въ семь пасмъ.
Стихати, -хаю, -єш, сов. в. стихнути, -хну, -неш, гл. Стихать, стихнуть, утихать, утихнуть, затихать, затихнуть, умолкать, умолкнуть. То стала злая хуртовина по Чорному морю стихати. Макс. Музики стихли. Стор. МПр. 82. У селі і в полі усе давно стихло, тільки не стихає в гаю соловейко. Хата. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУБРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.