Вилуплювати, -люю, -єш, сов. в. вилупити, -плю, -пиш, гл.
1) Вылущивать, вылущить; откалывать, отколоть. Наймитові хоч з коліна вилупи, а купи. Тріску на одвірку вилупила.
2) Выводить, вывести, произвести, родить — преимущественно о птицахъ, но иногда, какъ грубое выраженіе, и о людяхъ. Вилупила куріпочка усіх тільки троє (куріп'ят). От я підсипав під тую свиню, а вона й вилупила мені шість волів, так як соколів. Вилупила вона ту дитину.
3) Вызубривать, вызубрить, выучить. Було аж сльози тобі котяться, а таки не вилупиш тих латинів та греків, як отче наш.
4) Выпучивать, выпучить, вытаращить. Вилупив очі, як баран.
Запа́лий, -а, -е. Впалый, ввалившійся. Запалі щоки. Запалий рот з сухими тоненькими губами.
Зашинкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Заняться продажей спиртныхъ напитковъ.
Кісний 2, -а, -е. = тісний. Кіснії улиці, кіснії, — їхали бояре пишнії.
Копальник, -ка, м. Землекопъ.
Лазіння, -ня, с. Ползаніе.
На-трапку, нар. Гдѣ ни попало, гдѣ найдешь.
Роскручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. роскрути́тися, -чуся, -тишся, гл. Раскручиваться, раскрутиться, развертываться, развернуться.
Тетерин, -на, -не. Принадлежащій тетереву.
Чвир, -ру, м. 1) Гарь въ трубкѣ. 2) Родъ водки: полугаръ, 3) Отброски при сахарномъ производствѣ.
