Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

барліг

Барліг, -логу, м. 1) Логовище, логово (медвѣжье). Упала у ведмедячий барліг. Грин. І. 181. 2) Логово свиное, также подстилка въ свиномъ хлѣву. Чуб. VII. 395. Заглянув в хлів, — там поросятам нема нічого барлогу. Алв. 70. 3) Грязная лужа; грязь. Котл. Ен. III. 14. Валяється як свиня в барлозі. Ном. № 11344. Гнав свиню; та́ в барліг, а він за нею, та спіткнувсь, упав і викачавсь в барлозі. Мнж. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРЛІГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРЛІГ"
Билень, -льня, м. = бич. 2. Шух. І. 166.
Випручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. випручатися, -чаюся, -єшся, гл. Освобождаться, освободиться, вырываться, вырваться (изъ рукъ, лапъ кого-либо). Випручавсь од того чорта, що мене ніс. Стор. МПр. 48.
Зади́рливий, -а, -е. = задерикуватий. Греб. 409.
Засича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зашипѣть (о змѣѣ). Гадюка хоч не вкусить, то засичить. Ном. № 2878.
Лепету́н, -на́, м. Болтунъ. Желех.
М'ясоже́рець, -рця, м. Плотоядное животное. Желех.
Нуждота, -ти, ж. 1) = нужда. 2) Болѣзнь. Бог дасть нуждоту, Бог дасть, що й оздоровить. Посл.
Обарятися, -ря́юся, -єшся, гл. = обаряти. Ой іди ж ти, мій миленький, та не обаряйся. Чуб. V. 1196.
Поливанка, -ки, ж. Поливка, поливанье.
Татуньо, -ня, м. ласк. отъ тато. Просили татуньо й мамуня і я вашеці прошу. Шейк. Такъ называютъ на Волыни также и священника: Що ж, татуню, чи підете ховати, чи ні? О. 1862. IX. 52, 53. Ум. татуненько, татунейко, татунечко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАРЛІГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.