Відвідач, -ча, м. Посѣтитель. Не так вже по багато набігає одвідачів.
Вітання, -ня, с.
1) Привѣтъ, привѣтствіе. Чолом! Вітання за вітання!
2) Пріемъ гостей.
Клінно нар. Кланяясь; покорно. Просили дєді і нені і я вашеці прошу, бисьте були ласкаві на коровай, корне покорно, клінно поклінно.
Мурава́, -ви́, ж. 1) = муріг. Прикрив ноги осокою, накрив очі муравою, жовте тіло рокитою. 2) соб. Муравьи. У дворах, по у лицях, коло церкви, як мурави народу. Ум. мура́вка, мура́вонька, мура́вочка. Кладу я кладку через муравку. В її ложки під порогом заросли мурогом, а тарілочки під лавкою заросли муравкою. Ой стежка да маленькая, муравочка зелененькая. Найшов купу муравки.
Пождати, -жду, -жде́ш, гл. Обождать, подождать. Пожди, небого! ще козак за мною їде. А пожди но! Чи зараз, чи пождавши поїдеш?
Понавозити, -жу, -зиш, гл. Навезти (во множествѣ). Що то, батечку, із яких то міст на той ярмарок не понавозили всякого хліба.
Посуха, -хи, ж. Засуха. Вихор бува під посуху.
Пульч меж. Призывъ для инд. куръ.
Розвітритися, -риться, гл. безл. Сдѣлаться вѣтрено (о погодѣ).
Штрихало, -ла, с. Въ сказкѣ: палка съ заостреннымъ концемъ. Зробив добре штрихало.... та як штрихоне її, — так і наштрикнув.
