Гнітитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Давиться, надавливаться.
2) Быть угнетаемымъ.
3) хліб гнітиться. Хлѣбъ подрумянивается. Паска ніяк не гнітиться.
Домі́вка, -ки, ж. 1) Домъ — не въ смыслѣ зданія, а въ смыслѣ вообще жилья. Бідна вдова, старая жона у своїй домівці з діточками маленькими гомоніла. Чуже дитя клене-проклинає... за хліб, за сіль нарікає, з домівки зганяє. 2) Мѣсто жительства. Де твоя домівка? — У Красному. Наступив 1650 рік; посунули пани з Польщі до домівок, почали свої добра осягати, почали людей на роботу кликати. Ум. домі́вонька, домі́вочка.
Задрі́паний, -а, -е. Запачканый, забрызганый грязью; неряшливый. Моя хазяйка замітає мене задріпаним віником.
Змерзлий, -а, -е. Смерзшій.
Обдзьобати, обдзюба́ти. Cм. обдзьобувати.
Оплава, -ви, ж. Облава.
Скотарський, -а, -е. Пастушескій, скотоводный.
Тепер, тепера, нар. Теперь. Як не тепер, то в четвер. Оставайся, мамо, в лузі, вже тепера ми сами друзі. Ум. тепе́рка, тепе́рки, тепе́ркива, теперенька, тепереньки, тепе́ренько, теперечка, теперечки. Перше коло чобіт ходив, а теперки не знає, як на них ступити. Де то вона тепереньки? Теперечки не дам байбарака. Ой кохав тебе, потішав тебе та казав: моя будеш, а теперенько коло иншого як голубонька гудеш.
Чистоплодний, -а, -е. Рожденный въ законномъ бракѣ? Дай же, Господи, діточкам чистоплодним!
Шкірити, -рю, -риш, гл. — зуби. Оскаливать (зубы). Переносно шкірити зуби — смѣяться. Ти думаєш, ми не бачили, як ти шкірив зуби, як нас переписували? Ото не смійся.
