Бишак, -ка, м. Сортъ крупныхъ астраханскихъ сельдей.
Вдова, -ви, ж. = удова.
Відломити Cм. відломлювати.
Грюзь, -зі, м. Грузила изъ камней, привязанныя внизу невода.
Дзиґарі́, -рі́в, м. мн. Часы стѣнные или башенные. Дзиґарі б'ють — Сердце стучитъ отъ испуга.
Лагодити, -джу, -диш, гл.
1) Готовить, приготовлять. Іди лишень полуднувать лагодь. За панича лагодила, за немила дала.
2) Починять, исправлять, приводить въ надлежащій видъ. Лагодили самопали, ратища стругали. Шо ви лагодите чересла та лемеші? Лагодьте лучче батьківські списи, бо буде хутко усім робота. Я її чоловікові колись і чоботи лагодив.
3) Снаряжать. По вашій оборі сам Господь ходить, ой ходить, ходить та все лагодить: лагодить воли й по три плуги, бички-третячки та й по чотирі.
4) Улаживать миролюбиво, уговаривать; укрощать, смягчать. Лагодить сварку. Ліки трохи лагодять біль.
Ніч, но́чі, ж. Ночь. Плачуть мої очі темненької ночі. ніч-у-ніч. Каждую ночь. День-у-день, ніч-у-ніч не переставала мати плакати. ніч ніцьку. Всю ночь. І сидить він так на призьбі, часу не мірючи, — коли сидить годину, коли і ніч ніцьку. ніч зоріти. Не спать ночью. у-ночі. Ночью. Ум. ніченька, нічка. Аж застигла її нічка в дорозі.
Працювання, -ня, с. Трудъ.
Росповиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роспови́тися, -в'юся, -єшся, гл. Распеленываться, распеленаться. Та нехай (дитина) плаче, роспов'ється, а уже мене не дождеться.
Сталь, -лі, ж.
1) Сталь. Дзеркало ясне з твердої сталі.
2) = сталька. Волоки в одну сталь з валу.
