Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

барильчина

Барильчина, -ни, ж. = барило. Гн. II. 36. Ой пійду я в комірчину та загляну в барильчину. Чуб. V. 1091.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРИЛЬЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРИЛЬЧИНА"
Доходжа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = дохожати.
Заво́рсити, -ршу, -сиш, гл. Нахмурить. заворсений. Нахмуренный. Вх. Зн. 18.
Започа́ти Cм. започинати.
Кулага, -ги, ж. Родъ кушанья изъ муки. Наварили горщик кулаги. Грин. І. 123.
Латник, -ка, м. = латовець. Вх. Уг. 244.
Найупере́д, найупереді́, нар. Прежде всего. Ще нікого не примітила, а його найупереді. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Піхтура, піхтуро́ю, нар. = піхом. К. ЧР. 114.
Урвиголова, -ви, м. Сорвиголова. Трапиться який урвиголова. Св. Л. 128.
Цятка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цята. Крапинка, пятнышко, точка. Гол. Од. 77. Коли б подивитись на землю з неба, то й вона б здавалась нам, як і инші світила небесні, кругленькою цяткою. Ком. Р. І. 20. 2) Капля, капелька. 3) Кусочекъ перламутра, употребляемый для инкрустированья пороховницы изъ оленьяго рога. Гол. Од. 67. 4) мн. Родъ орнамента, употребляемаго при раскраскѣ косяковъ и ранъ дверей и оконъ. Чуб. VII. 383. Ум. ця́точка.
Щимки, -ків, м. мн. Тиски. Як треба, то хоч у щимки голову положи, то не здумаєш. Ном. № 10049.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАРИЛЬЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.