Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

банюр

Банюр, -ра, м. 1) = банюра = баюра 1. Вх. Лем. 390. 2) Глубоко размытое мѣсто въ рѣчномъ берегу. Вх. Уг. 238.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНЮР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНЮР"
Гендльовий, -а, -е. Барышническій, торговый. Це жидок гендльовий.
Горя́нський, -а, -е. Горный, гористый. І на дніпровській Україні, і на горянській за кордоном. Морд. ІІ. 31.
Захожуваты, -жую, -ешъ, гл. = захожаты.
Личкови́й, -а́, -е́ 1) О матеріяхъ: имѣющій лицо съ двухъ сторонъ. Лубен. у. 2) О людяхъ: двуличный. Лубен. у.
Незнай, -наю, м. Незнаніе. Незнай гріха не чинить. Ном. № 106.
Нехаринець, -нця, м. Волкъ. Вх. Зн. 41.
Побільший, -а, -е. Большій. Ой проси собі в пана воєводи та побільшої плати. Н. п.
Розвештатися, -таюся, -єшся, гл. Постоянно шляться, бродить.
Снуровиці, -ць, ж. = шнуровиці. Гол. Од. 23.
Трудяк, -ка, м. = трудовник. Полт. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАНЮР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.