Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

банюр

Банюр, -ра, м. 1) = банюра = баюра 1. Вх. Лем. 390. 2) Глубоко размытое мѣсто въ рѣчномъ берегу. Вх. Уг. 238.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНЮР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНЮР"
Буркунчик, -ка, м. Ум. отъ буркун.
Дякі́вна, -ни, ж. Дочь дьячка. Ном. № 7079.
Жи́лка, -ки, ж. Ум. отъ жила.
Звіздяне́нький, -а, -е., Ум. отъ звіздяний.
Літо́рослий, -а, -е. Однолѣтній? Тепер там (де був ліс) лани і проміж пашні пні чорніють та де-де дубки літорослі, або старі голінаті. Св. Л. 306.
Мантя́р, -ра, м. Обманщикъ, мошенникъ. Вх. Зн. 35.
Мараст, -ту, м. = мерест 1. Вх. Уг. 251.
Насукати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Насучить. До я й свого поведу, із лик мутузок насукавши. Чуб. V. 529. 2)бубликів. Надѣлать баранокъ. Новомоск. у. (Залюбовск ).
Одаль нар. Вдали, поодаль.
Сардак, -ка, м. = сердак. На нему сардак чорний. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАНЮР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.