Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бардз

Бардз, бардзо, нар. = барз. Грин. ІІІ. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРДЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРДЗ"
Мешка́нець, -нця, м. Житель, жилець.
Му II, сокр. мѣст. йому. Най тота зрадить, котра му ладна. Чуб. V. 16.
Непритомний, -а, -е. Бессознательный, безпамятный. Г. Барв. 386. непритомним бувши. Въ безпамятствѣ.
Образливість, -вости, ж. 1) Оскорбительность. 2) Обидчивость.
Обурити, -ся. Cм. обурювати, -ся.
Риб'ячий, -а, -е. Рыбій. Риб'яча сирість. Левиц. І.
Росиян, -на, м. Россіянинъ, русскій. Гн. І. 196.
Увірувати, -рую, -єш, гл. Увѣровать. І чудесам твоїм увірують на світі твої малі убогі діти. Шевч. 626.
Урадувати, -дую, -єш, гл. Обрадовать.
Шлям, -му, м. 1) Илъ, грязь. Желех. 2) Мѣхъ. Гол. Од. 28. 3) Длинный шовъ въ тулупѣ. МУЕ. І. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАРДЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.