Відмінювати, -ся, гл. = відміняти, -ся.
Ґуджула́й, -ла́я, ґуджуле́й, -ле́я, м., ґуджула́йка, -ки, ґуджуле́я, -ле́ї, ґуджуле́йка, -ки, ж. Навозный жукъ. Ум. Ґуджу́лька.
Ладно нар.
1) Въ согласіи, въ ладу.
2) Красиво.
3) Хорошо. Оце ладно! три пани, єдні штани: котрий успіє, той і штани надіне. Ладно марш вигравші. Ум. ладненько. Сідай на мене (коня) ладненько.
Подоставатися, -таємо́ся, -єтеся, гл.
1) Достаться (во множествѣ). Він собі добру частку вхопив, а нам аби що подоставалося.
2) Добраться (о многихъ). Вже не скоро, один по одному, подоставалися і ми в Полтаву.
Покарати, -ра́ю, -єш, гл. Наказать. Бог все бачить, а вже разом покарає на тім світі.
Порозмазувати, -зую, -єш, гл. Размазать (во множествѣ).
Приязно нар.
1) Привѣтливо, любезно, пріязненно.
2) Искренно. Стали приязно прохать, щоб він їм росказав. Чого маленькому мені тоді так приязно молилось? Ум. приязненько. Живемо ми оттакеньки приязненько собі та любо.
Стрільчити, -чу, -чиш, гл. = стрільцювати.
Хвортуна, -ни, ж. Судьба, фортуна. Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила, щоб моєму козаченьку хвортуна служила. Ум. хвортунонька.
Шипот, -та, м. 1) Шепотъ. Чую: шипот, — аж то він шепочеться з дівчиною. 2) Струя воды, бьющая съ горы внизъ. 3) Порогъ на рѣкѣ.
