Весілчанин, -на, м. Употр. болѣе во мн. ч.: весілчане. Участники свадебныхъ торжествъ.
Відспівувати, -вую, -єш, сов. в. відспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить пѣніемъ. А я їй одспівую, жартуючи, бач. 2) Кончать, кончить пѣть; пропѣть. А чом же ти не співаєш? — Я вже одспівала. Нехай молодчі співають, я вже своє одспівав. Молебень завтра рано одспіваю.
Зба́братися, -раюся, -єшся, гл. Выпачкаться въ грязи. Збабрався в болоті.
Зоряно нар. Много звѣздъ. А зоряно так, що, здається, зорями в вічі сипле. мн. .
Курделиця, -ці и курде́ля, -лі, ж. Сильно идущій снѣгъ.
Обридник, -ка, м. Гадкій, противный человѣкъ. Ти сам негідник, ти сам обридник, що жінки не маєш.
Обсіпати Cм. обсіпувати.
Підзорний, -а, -е. Подозрительный.
Позаповзати, -заємо, -єте, гл. Заползти (о многихъ).
Усікати, -каю, -єш, сов. в. усікнути, -ну, -неш и усікти, усічу, -чеш, гл.
1) Отрубывать, огрубить. Судили його військовою радою і присудили усікнути голову.
2) = врубати 3. Дубей ніхто не ноже ні всікти, ні врубати.
