Дару́нок, -нка, м. Подарокъ. Ой що то мені за такі дарунки: білі перла і коралі білу шию гнули.
Латкувати, -ку́ю, -єш, гл. = латувати.
Лебідь, -бедя, м. Лебедь. Чи важко вам, лебеді, проти води пливучи? Ум. лебедець, лебедин, лебедонько, лебедочко. Лети, лети, лебедонько сивий, високо з орлами! Через бистрі річки білим лебедонькам переплини. Съ лебедемъ постоянно сравнивается казакъ и вообще мужчина. Вже ж білі лебеді серед ставу (в)пали, ой вже ж козаки в чистім полі стали. Да йшла дівка да яриною да ярина леліє, за нею іде козаченько, як лебідь біліє. лебедин и лебедочко употребляются какъ ласкательное названіе по отношенію къ мужчинѣ, подобно тому, какъ въ русскомъ языкѣ слово «голубчикъ». Мій таточку, мій лебедочку! Не цуройтесь, лебедики! Чого ж тепер заплакав ти?.. Що серце порване, побите, що ось як жити довелося? Чи так, лебедику? — Еге.
Непутній, -я, -є. Безпорядочный, непорядочный.
Обторганий, -а, -е. Обтрепанный.
Обцвітати, -та́ю, -єш, сов. в. обцвісти́, -ту́, -те́ш, гл. Зацвѣтать, зацвѣсти. Обцвіла вишня, наче снігом укрилася.
Погріб, -ба, м. Погребъ. Дід... закинув його у погріб. Ум. погрібець. В погребці замурувався. Маленький погрібець повен яєць.
Рятуйточки гл. ум. отъ рятувати. Ох, лишенько! ох, рятуйточки!
Топтатися, -пчуся, -чешся, гл.
1) Толочься на одномъ мѣстѣ.
2) Рваться, изнашиваться (объ обуви).
Тьмити, тьмлю, миш, гл. Дѣлать темнымъ, мрачить. Та воно тьмить кругом мов ба на дощ.
