Галювати, -люю, -єш, гл.
1) Тащить судно противъ воды людьми или лошадьми.
2) Рыскать. Галювали ціле літо по полю.
3) Пустовать, быть незанятымъ. Чого в тебе город галює, — хиба нема чого посадити?
Дьогтя́р, -ра́, м. = дігтяр. Дьогтяр і смердить дьогтем.
Курлюкати, -каю, -єш, гл. Кричать (о журавляхъ). Журавлі десь курлюкають на тирлах.
Позаривати 2, -ва́ю, -єш, гл. Зарыть (во множествѣ). Як у нас корови погинули, так не дозволили й шкури поздирати, так і позаривали.
Почеп, -пу, м. ? = почіпка? сидіти на почепі. Сидѣть на самомъ кончикѣ.
Пужално, -на, с. Кнутовище. Іде чумак дорогою, на пужално й упірається.
Старка, -ки, ж.
1) Водка-старка.
2) Пѣнка, пленка на кипяченомъ молокѣ.
Торохнява, -ви, ж. Грохоть. Така торохнява у тому млині.
Хамний, -а, -е. Гордый, высокомѣрный.
Школа, -ли, ж.
1) Школа, училище. Синочки зросли — у школу пішли. Виріс хлопчик уже такий, що став у школу ходить.
2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: школа́. Школьники. Може думаєте, що дітвора сипнула з хати зустрічати новобранку-товаришку, як то бува з школою? Школа по суботах було ходить туди.
3) (жидівська). Синагога, еврейская молельня. А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає та по школі плаче-ридає: школо наша, богомільнице!»
