Засуміти, -мі́ю, -єш, гл. Опечалиться. Засумів Ірод. Іде сумний, понурий... Дивно так засумів.
Зубний, -а́, -е́ Зубной. Прилипла вже до кости моя кожа, зостався я із яслами зубними.
Лото́чок, -чка, м. Деревянная трубка, по которой мука идетъ изъ подъ жернова.
Лю́бка, -ки, ж. 1) Милая, дорогая. Ой мамко любко! моя мамочко! 2) Возлюбленная. Добри-вечір, мила, добривечір, любко! Оженися, мій синочку, візьми собі любку, цілуй її, милуй її, як голуб голубку. 3) Раст. а) Orchis latifolia. Cм. лю́бжа. б) Orchis sambucina, — purpurea. в) мн. любки. Раст. Orchis militaris. Зілля таке: любки зветься. Як хоче дівчина, щоб парубок любив, так у чому небудь і дає йому тих любок. Ум. любонька, любочка. О, да який же вінок ваш красний, сестро! да який оке красний! Сестронько-любонько, коли ж ви його візьмете? Діти помітили, жалують мене: тіточко-любочко! чого ви журитесь?
Паперник, -ка, м. = папірник. Пишіть і крамарів папірників годуйте.
Попатлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошить (многихъ).
Розлигатися, -га́юся, -єшся, гл. О волахъ: освободиться отъ налигача.
Сівак, -ка, м. = сівач.
Утікати, -каю, -єш, сов. в. утекти, -чу, -чеш, гл.
1) Убѣгать, убѣжать. Утікав перед вовком, а впав на медведя. Від напасти полу вріж та втікай.
2) Втекать, втечь.
Швидче, швидчій, швидчіш, швидкіше, нар. Срав. степень отъ швидко. Скорѣе. А нуте, нуте, йдіте швидче. Наймичка прибігла до Зосі і просила її швидчій заглянути в кухню.
