Заграва́ти, -ра́ю, -є́ш, сов. в. загра́ти, -ра́ю, -єш, гл. 1) Начинать играть, заиграть. Звелів вже він музикам заграти. 2) Начинать, начать двигаться: бѣжать, летать и пр. рѣзвыми, бойкими движеніями. Гей коню мій, коню, заграй підо мною! Над річкою, над Дунаєм орли загравали. 3) О морѣ: начать волноваться. Ой заграй, заграй, синесеньке море, та під тими байдаками. О свѣтѣ: начинать играть, заиграть. Заграло сонечко. 4) О винѣ, наливкѣ: начать бродить.
Запини́ти, -ся. Cм. запиняти, -ся.
Клюшниця, -ці, м. = ключниця. Ракша — клюшниця од вирію. У нас невістка не робітниця, нашому добру не кукібниця, і нашим коморам не клюшниця.
Лепетли́вый, -а, -е. Болтливый.
Ляп! меж. Шлепъ, хлопъ. Не рад лях, що по уху ляп, а він хоче і вдруге.
Осаднити, -ню́, -ниш, гл. — коня. Натереть лошади сѣдломъ или хомутомъ рану. Осаднений кінь.
Передражнювати, -нюю, -єш, сов. в. передражнити, -ню́, -ниш, гл. Передразнивать, передразнить. Перина, — передражнила його жінка — сам ти перина! Сидить чоловік з удкою, а чорт на другім боці передражнює.
Повірувати, -рую, -єш, гл. Вѣрить нѣкоторое время. Повіруєм ще трохи в волю, а потім жити почнемо.
Регітня, -ні́, ж. Хохотъ, хохотаніе.
Цізю-на! меж. Призывъ для коровы.
