Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

барник

Барник, -ка, м. Родъ птицы. Вх. Лем. 390.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 31.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРНИК"
Лути́на, -ни, ж. 1) Лубъ. Желех. 2) Прутъ. Угор.
Набре́зґлий, -а, -е. О молокѣ: скисшій (Галиц.). Желех.
Необорний, -а, -е. Неодолимый, непреодолимый.
Облечи, -чу, -чеш, гл. Надѣть. Облечу я жупан. Вх. Лем. 441.
Парох, -ха, м. Приходской священникъ.
Плетеник, -ка, м. Крендель. Угор.
Пороздрочувати, -чую, -єш, гл. Раздразнить, раздражить (многихъ).
Реберечко, -ка, с. Ум. отъ ребро.
Розглядач, -ча, м. Соглядатай. Опат. 75.
Росп'ястися. Cм. роспинатися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.