Бузковий, -а, -е. Сиреневый. Квіточка бузкова.
Заклю́кання, -ня, с. Запутываніе, запутанность.
Комета, -ти, ж. Комета. Є зорі, що звуться кометами, або мітлами чи віхами.
Ляща́ти, -щу, -щи́ш, гл. 1) Пронзительно, рѣзко говорить. 2) Отдаваться, раздаваться (о звукѣ). Аж лящить жіночий регіт. Не спить рябко та все так гавка, скаучить, що сучий син, коли аж в ухах не лящить. Оце їсть! аж по-за ухами лящить. Так уминає, що аж за ушима лящить.
На́глість, -ости, ж. 1) Спѣшность. 2) Внезапность.
Піснотворній, -я, -є. Творящій пѣсни. Піснотворній ґеній.
Полівити, -влю́, -виш, гл.
1) Свернуть влѣво.
2) — кому. Облегчиться кому, сдѣлаться лучше кому. йому полівило. Ему стало лучше (о больномъ).
Синити, -ню́, -ниш, гл. Окрашивать въ синюю краску, синить.
Улякатися, -каюся, -єшся, сов. в. улякнутися, -нуся, -нешся, гл. Пугаться, испугаться. Та тоді й улякнувся: Боже мій, шо я наробив! Ой як дівча ся улякло, на коліна пред ним клякло. А ти, дівча, не влякайся....
Хирбет, -ту, м. Спина.