Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

барда

Барда, -ди, ж. 1) Краюха хлѣба. Шейк. 2) Топоръ особой формы. Въ хотин. у. и у гуцуловъ: родъ плотницкаго топора съ широкимъ лезвіемъ. Шух. І. 87. Казала йому хату ставити без барди і сокири. Чуб. V. 819. А кедрина не калина, я сам їй тесав, що зарубав яснов бардов, як в серденько тяв. Федьк. ІІІ. 168. Ум. бардичка, бардочка. Як затну бардичку до бука. Федьк. І. 97.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРДА"
Запі́сяти, -сяю, -єш, гл. Дѣтск. обмочить.
Лі́тувати, -тую, -єш, гл. Проводить лѣто. Де літував, там було й зімувати. Ном. № 2714. Під стріхою літечко літувала. Н. п. Ми з товаром жадне літо літуємо на хуторі. Харьк. Де твоя пасіка літувала торік? Харьк.
Ополистий, -а, -е. 1) Плотный, толстый, широкій. Ополистий стіг наклали. Волч. у. 2) Вѣтвистый. Ополиста яка тополя. Кролев. у. Ополиста груша. Мнж. 188.
Півріччя, -чя, с. Полугодіе.
Поглядання, -ня, с. Посматриваніе. Не поглядай на неї: нічого з твого поглядання не буде, бо вона не про тебе думає. Харьк.
Погуркати, -каю, -єш, гл. Погремѣть, погромыхать, постучать.
Стріча, -чі, ж. Встрѣча. Біжать один одному в стрічу. Котл.
Ужитний, -а, -е. 1) = ужитковий. 2) О пищѣ: съѣдобный. Ужитні губи. Вх. Лем. 416.
Чудар, -ра, м. Чудакъ, странный человѣкъ. Вх. Лем. 483. Cм. чудак.
Шпалера, -ри, ж. Кусокъ обой. Та кімната була обклеїна такими самими шпалерами, які були в її почивальні. Левиц. І. 490. Ум. шпалерна. Г. Барв. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАРДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.