Вистигати, -гаю, -єш, сов. в. вистиг(ну)ти, -гну, -неш, гл. 1) Поспѣвать, поспѣть, успѣвать, успѣть. Ой вистигайте, славні чумаченьки, зімувати до лугу. Тут хліб постиг, — виймаю, а в другій діжі вистиг — саджаю. Вистигти на Божу службу. 2) Спѣть, поспѣть, зрѣть, созрѣть. 3) Остывать, остыть.
Гру́дка, -ки, ж. Кусокъ (какой либо плотной массы), комокъ. Грудка землі. Масла грудка. Грудка кашки. Ум. Гру́дочка. По грудочці сахарю дала. Грудочка соли.
Заба́вити, -ся. Cм. забавляти, -ся.
Звіро́та, -ти, ж. соб. Звѣрье.
Зовсім нар. Совсѣмъ, вовсе. Був я там, де люд зовсі не такий, як у нас. От пробі — Великдень, а він зовсім не великий.
Новомодній, -я, -є. Новомодный.
Різкий, -а, -е. 1) Острый, хорошо рѣжущій. Як різка коса, то десятину за день викосе.
2) Рѣзкій, пронзительный. Ну та й вітер оке різкий, мов ножем ріже.
3) Жесткій. Найди віхтик різкий, щоб можна було добре витерти. Цим піском не помантачиш коси, бо не різкий.
Скарб, -бу, м. 1) Сокровище, кладь. Колись наші діди над сією річкою козакували, да в сій річці скарби поховали; як будете скарби находити, будем з вами пополам ділити. 2) Богатства, финансы, средства. На церкви накладали..., которі давнім козацьким скарбом будували. Буду я з тебе великії скарби мати. 3) Казна. Казенное учрежденіе. А то робили ми в Раківці, мур становили у скарбу.
Уміцняти, -няю, -єш, сов. в. уміцни́ти, -ню, -ниш, гл. Укрѣплять, укрѣпить.
Шовковина, -ни, ж. Шелковая нитка. Бродінь їй ув уха червону шовковину.
