Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

баранник

Баранник, -ка, м. Пастухъ барановъ. О. 1862. V. Кух. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 28.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРАННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРАННИК"
Баранчук, -ка, м. = баранець 1. Желех. Въ нѣкоторыхъ пѣсняхъ употребляется какъ припѣвъ: Гоп, чук, баранчук, а на боці дудка! Кедь би мені не миленька, не був би я тутка. Гол. IV. 512.
Вікопомний, -а, -е. Незабвенный, достопамятный.
Граби́телька, -ки, ж. Грабительница. Аф. 367.
Допе́внити, -ся. Cм. доповняти, -ся.
Зіпсува́ти, -сую́, -є́ш, гл. Испортить. Я ті шкури не зіпсую, свою пайку відбатую. Чуб. V. 1173. Cм. запсувати, зопсувати.
Мняки́й Cм. м'який.
Одробина, -ни, ж. Кроха.
Похмільний, -а, -е. Больной отъ перепоя. Не так моя головонька п'яная, як похмільная.
Сухорукий, -а, -е. Сухорукій. Рече до сухорукого чоловіка. Єв. Мр. III. 3.
Торохтіння, -ня, с. Стучаніе, громыханіе.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАРАННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.