Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

баранча

Баранча, -ча́ти, с. Барашекъ. Сим. 209.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 28.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРАНЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРАНЧА"
Білувати, -лую, -єш, гл. 1) Снимать кожу съ убитаго животнаго. Наймит козла.... білував. Рудч. Ск. II. 150. Зарізав чоловік ягня, тілко шо зібравсь білувати. Мнж. 134. 2) Бѣлить (стѣну). Ми ще хати не білували, тільки посіркували. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Блекитець, -тця, м. Раст. Euphorbia esula. Лв. 98.
Блучка, -ки, ж. = волічка. Желех.
Задира́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. заде́ртися, задра́тися, -деру́ся, -ре́шся, гл. 1) Задираться, задраться, подниматься, подняться вверхъ. Чуприна задралась утру. Рудч. Ск. II. 126. Ніс... задрався догори. Стор. МПр. 83. 2) Начинать, начать ссориться, поссориться, повздорить.
Натиски нар. Нажимая, натискивая, давя. Напився... Доброму коню натиски налягає. Лукаш. 43.
Рацавка, -ки, ж. = рапавка. Вх. Зн. 58.
Слив'янка, -ки, ж. 1) Сливовая наливка. І кубками пили слив'янку. Котл. Ен. 2) Отваръ изъ сливъ. Угор. 3) Сортъ плахты. Чуб. VII. 428. КС. 1893. XII. 448.
Туй II, меж. Крикъ на звѣря, подобный крику: тю! Вх. Зн. 71.
Тяжкість, -кости, ж. 1) Тяжесть. Желех. 2) Трудность. Желех.
Улежати, -жу, -жиш, гл. Пролежать, извѣстное время; вылежать. Денис не влежить, не всидить і не постоїть на одному місті. Кв. Нігде і хліба кусок не влежить. Ном. № 12223. Та вже нехай хоч розіпнуть, а я без вірші не улежу. Шевч. 444.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАРАНЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.