Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

барбун

Барбун, -на, м. = барбуля. Вх. Пч. II. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРБУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРБУН"
Дерев'я́ччя, -чя, с. соб. Деревья. Жел.
Дзиґля́тко, -ка, с. Стульчикъ. Ум. Дзиґля́точко.
Закося́нин, -на, м. Въ свадебномъ ритуалѣ закося́нами называются тѣ лица, которыя отвозятъ новобрачную къ новобрачному — за косо́ю ї́дуть. Черниг. у.
Обновити, -ся. Cм. обновляти, -ся.
Обхлюпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. обхлюпатися, -паюся, -єшся, одн. в. обхлюпну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Оплескиваться, оплескаться, вплеснуться, обдать себя водой, обрызгаться. Увійшовши в воду, обхлюпнувся. Харьк. у.
Прядиво Cм. прядіво.
Псярня, -ні, ж. = псюрня. От доведеться піти світ за очі через ту псярню. Рудч. Ск. І. 122.
Стовбатий, -а, -е. Имѣющій форму столба. Коси поприлипали до його стовбатої голови. Левиц. І. 133.
Тарготіти, -гочу, -тиш, гл. = торохтіти. Круг (у гончара) тарготить. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Хиза, -зи, ж. = охиза. Мир. ХРВ; 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАРБУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.