Звича́йність, -ности, ж. Вѣжливость, приличіе. Звичайного звичайністю вітаю, хто входе гордо, — згорда зустрічаю. Для звичайности. Изъ вѣжливости.
Звіди, -дів, м. мн. Вывѣдки, развѣдки. Піти на звіди.
Купальночка, -ки, ж. Купальская ночь. Тепер нічка-купальночка, — не виспалась наша панночка.
Матери́зна, -ни, ж. Наслѣдство, полученное послѣ матери. Князь прогайнував усю батьківщину, зоставив їй (жінці) тілько будинок невеличкий у місті з садочком і двором, бо то була її материзна, — того вже не зміг прогайнувати.
Невіхна, -ни, ж. = невістка. Прийшла свекруха невіхну побужати. Мамочка каже: мій синок їде, мій синок їде, невіхну везе. Ум. невіхнонька, невіхночка. Вставай, невіхнонько, час до череди шати.
Перемазати Cм. перемазувати.
Поділ, -до́лу, м.
1) Низменное мѣсто, низменность. Ой ходила, подруженьки, з гір на поділ. Заграли коники на подолі.
2) Подолъ женской рубахи. Не цвіла калинонька ік Петру, да зацвіла калинонька ік Різдву — а в мого свекорка у коморі, а в мене молодої у подолі. Чаще во мн. ч. подо́ли. В подолах мережки. Тим же вона мабуть горда, що в подолях лиштва. Ум. поді́лок, поді́лочок. А на тії Бондарівні в поділках мережка. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва.
Свобода, -ди, ж. Свобода. Чи треба там непогоди, де єсть щастя і свобода.
Скрипнути Cм. скрипіти.
Суддівна, -ни, ж. Дочь судьи. Шукайте собі, добродію, в городі панночки. Чи там трохи єсть суддівен, писарівен і гарних попівен?
