Владикувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Владычествовать. Ворожий дух між Руссю і ляхами, лукавий дар гнилої Візантиї, владикував над ницими умами. Бо Господь наш владикує над всіма богами.
2) Архіерействовать.
До́сить нар. Достаточно, довольно. Мудрій голові досить дві слові. У мене добра досить.
Здо́хнути и здохти. Cм. здихати.
Крижоватка, -ки, ж. = крошня.
Лу́пкати, -каю, -єш, гл. 1) Сгинаться на тонкомъ мѣстѣ (о косѣ). 2) Хлопать. Лупкати бичем.
Опона, -ни, ж. Пологъ, занавѣсь. Панни заслонили опонами та килимами піч.
Переважати, -жа́ю, -єш, сов. в. переважити, -жу, -жиш, гл.
1) Взвѣшивать, взвѣсить. Узяла той мед, переважила.
2) Перевѣшивать, перевѣсить. Було на терезах три пуди, кинув мішок, — так і переважив.
3) Перевѣшивать, перевѣсить, превосходить, превзойти, одолѣть. Ой будьте здорові, в кого чорнії брови, а я свої в сажу вмажу, таки ваші переважу. Правда кривду переважить. Не переважить його Ворог.
Пуп, -па, м. Пупъ, пупокъ. Посинів, як той пуп. кричати на пуп. Кричать благимъ матомъ. вона на це й пупа не поривала. Она совсѣмъ не работала въ этомъ дѣлѣ. Ум. пупець, пупок, пупчик. з пупку. Сызмала. Авентій був розбійник з пупку.
Сестрична, -ної, ж. = сестріниця.
Цера, -ри, ж. Цвѣтъ лица. Як циган, смуглой цери був.
