Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

барильце

Барильце, -ця, с. 1) Ум. отъ барило. 2) мн. барильця. Родъ растенія. О. 1862. IV. 72.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРИЛЬЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРИЛЬЦЕ"
Бебех!, меж. Звукоподражаніе паденію или удару по чему-нибудь мягкому. От-от догнав... І бебех в могилу! Шевч.
Бракнути, -не, гл. безл. Недоставать. Бракне копійки.
Відтерти Cм. відтерати.
Крайник, -ка, м. В нашого пана, пана крайника, писано, ей писано, злотом му терем ткано. АД. І. 44.
Лагоджіння, -ня, с. = лагодіння.
Незобутий, -а, -е. Необутый. Посилає рано по воду незобуту, незодягнуту. Мет. 273.
Поголовастий, -а, -е. Покатый, пологій. Бердич. у.
Спопелити, -лю, -лиш, гл. Обратить въ пепелъ.  
Сцикун, -на, м. Той, кто часто мочится.
Требіж, -жа, м. Отбросы, мясо негодное въ пищу для людей. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАРИЛЬЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.