Билиця, -ці, ж. 1) Быль. былое. Бо се не казка, а билиця, або бувальщина, сказать. 2) = билина. Інших била палицов, мене с била билицов.
Ватажний, -ного, м. = ватажок.
Відстановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відстановити, -влю, -виш, гл. Удалять, удалить, отстранить. Оце тільки від грудей одлучать, так уже воно від діда й нікуди, — спить із їм укупі, поки друге підросте; тільки невістка одлучить, дід уже більшенького від себе відстановить, а другого бере.
Дослуха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. = дослухуватися. Еней похнюпивсь, дослухався — Сивила що йому верзла.
Дя́конів, -нова, -ве Принадлежащій діакону.
Закопоши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Зашевелиться, закопошиться. Чогось конотопський народ загомонів і закопошився.
Зась! меж., выражающее запрещеніе: нельзя! не смѣть! Що попові можна, то дякові зась! Очима їж, а рукам зась! Горілка, кажуть, не дівка, а козакові зась. Я з хорошим постояла, тобі зась, тобі зась! Иногда употребляется въ видѣ существительнаго: Нить, бо пику натовчу!... А зася до пики ти не знаєш?
Морко́тя, -ті, ж. Ворчунья? Гиря-мокотя сидить моркотя.
Стрясти, -су, -сеш, гл. Потрясти. Як побачить мене з вами, аж його трясця стрясе.
