Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

банька

Банька, -ки, ж. 1) Ум. отъ баня 1. А на нашій церковці що за банька хороша! 2) Шаръ. Місяць має вид опуклий, се б то як банька. Дещо. 3) Стеклянный шаръ для глаженія (вмѣсто утюга). Cм. гало. 4) Глиняный или стеклянный узкогорлый сосудъ. Кіев. Банька на олій. Шух. I. 264, 270. 5) Пузырь водяной. Чоловік на світі, як банька на воді. Ном. № 8260. 6) Бѣлокъ глаза. Конст. у. Хрустали къ глаза (у вола). Рудч. Чп. 254. мн. баньки. Выпученные глаза. Греб. 373. Чого ви, братця, так баньки повитріщали? Греб. Баньки вивалив, мов баран. О. 1861. XI. Кух. 34. Коли б мені не засліпило так тею горілкою баньок, то може б я і втрапив додому. Грин. II. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНЬКА"
Безбарвий, -а, -е. 1) Безцвѣтный. 2) Не имѣющій ворсы (о сукнѣ). Волын. г.
Бичище, -ща, м. Ув. отъ бик.
Гладчати, -чаю, -єш, гладшати, -шаю, -єш, гл. Полнѣть, толстѣть, жирѣть. Гладчаєш що-дня, — ні вроку тобі. Левиц. І. 140.
Камінь, -меню, м. 1) Камень. Трудно вийти з біди, як каміню з води. Ном. № 2757. Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... ЗОЮР. І. 26. стояти як у камені. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: І засоромилась, і злякалась, — стою як у камені, оніміла. МВ. (О. 1862. III. 54). То же значеніе имѣетъ и выраженіе: як з каменю тесаний. Сижу, мов з каменю тесаний. Г. Барв. 211. 2) Драгоцѣнный камень. От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. Шевч. 46. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. Посл. Млин на два камені. Желех. Шух. І. 261. млиновий камінь. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. Закр. Гол. Од. 39. 6) синій камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. камінець, каміньо́чок, -каміньчик. Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. Рк. Макс. Пост ти при дорозі та на каміньочку. Н. п. Бодай пани при дорозі каміньчики били. Н. п.
Лось, -ся, м. Лось. Здоровий, як лось. Ум. ло́сенько. Чого лосенько, чого душенько меж горами лежить? Рк. Макс.
Помішничка, -ки, ж. Ум. отъ помішни́ця.
Рескаль, -ля, м. = рискаль. Як сотворив Бог Адама, то дав йому рескаль: копай, каже, землю та й користуйся. Звенигор. у.
Спосіб, собу, м. Средство, способъ, возможность. — прибірати. Изыскивать средства Стали ляхи спосіб прибірати. Макс. жадним способом. Никакимъ образомъ. Ні жадним способом не можна було приступити. Рудч. Ск. І. 78. ані способу. Нѣтъ возможности, невозможно. Драг. 95, 102. коли не спо́сіб. Если нѣтъ возможности, средствъ. Драг. 82. уся́кий спосіб прибіра́ти. Изыскивать всевозможныя средства. Драг. 80. уся́кого було́ там способу. Употреблялись всевозможныя средства. Драг. 246. уживати якого способу. Употреблять какое-либо средство. Сього способу рідко уживають. Драг. 74. за добрим способом. При хорошихъ средствахъ. Як за добрим способом, то жінка днів два, три лежить, привівши дитину, а як при бідности, то й того самого дня встане. Мирополь. взятись на способи. Употребить всѣ старанія. не спо́сіб. Неудобно, не мѣсто. В сінях не спосіб держати свиней. Камен. у.
Стервин, -на, -не. Относящійся къ падали. Оце стервиного батька сини. Триз.
Стовбатий, -а, -е. Имѣющій форму столба. Коси поприлипали до його стовбатої голови. Левиц. І. 133.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.