Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бараниця

Бараниця, -ці, ж. Овчина для укутыванія ногъ зимою въ дорогѣ. Кіев. г. (Лободов.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 28.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРАНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРАНИЦЯ"
Відгук, -ку, м. Откликъ.
Ґре́ци нар. = Ґрече. Так собі ґреци розмовляли. Гн. І. 181.
Наслати Cм. насилати.
Опаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. опалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Обжигать, обжечь. 2) Отоплять, отопить.
Пистоля, -ля́ти, с. Пистолетъ. Шух. І. 230.
Підперіз, -за, м. Поясъ, то, чѣмъ опоясываются. Підперізи розв'язує потужним. К. Іов. 27.
Привітати, -та́ю, -єш, гл. Принять, привѣтствовать. От воно і вклонилось, і привітало мене чепурненько. МВ. І. 18. Тую галеру із грізної гармати, привітайте, гостинця їй дайте. Лукаш.
Серебро, -ра, с. = срібло.
Сковзалка, ско́взанка, -ки, ж. = скобзалка. Без його сковзанка не втиралась. Св. Л. 39.
Соннота, -ти, ж. Сонливость. На бабу все нападає соннота. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАРАНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.