Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

баранчик

Баранчик, -ка, м. 1) Ум. отъ баран. Пасуться три баранчики. Рудч. Ск. І. 8. 2) Бекасъ. Полт. 3) Хвостикъ арбуза. Узяв кавуна, держачи його за баранчика. Ком. І. 33. 4) Одно изъ колесъ въ плугѣ безъ обода. 5) При игрѣ въ ланки: каждый изъ стоящихъ на крайнихъ ямкахъ двухъ мальчиковъ, катающихъ мячъ. Ив. 34. 6) Часть уздечки. Cм. гнузда. 7) мн. баранчики. Раст. первоцвѣтъ, Primula officinalis. Ум. баранчичок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 28.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРАНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРАНЧИК"
Доле́жувати, -жую, -єш, сов. в. доле́жати, -жу, -жиш, гл. Долеживать, долежать. Тепер ніч довга, як до ранку долежати, то й боки заболять. Черниг. у.
Звія́шки, -шок, ж. мн. У ткачей: снарядъ, на который надѣваются нитки для наматыванія ихъ на катушку челнока. Части ихъ: квадратная подставка — підні́же, на двухъ противоположныхъ сторонахъ вдолблены два столбика — стояки́, на нихъ сверху лежитъ валикъ — вало́к, на каждый конецъ валика, у самыхъ столбиковъ и внутри ихъ, надѣвается по три дощечки — ли́ствиці: въ центрѣ (гдѣ ихъ проникаетъ валикъ) онѣ шире, а къ концамъ сходятся подъ острымъ угломъ; раздвинутая ли́ствиці составляютъ двѣ шестиугольныя звѣзды; концы противоположныхъ ли́ствиць соединены между собою ка́чками; ка́чка — тонкая узкая дощечка, къ обоимъ концамъ которой прикрѣплены шворки, другимъ концемъ своимъ захватывающія концы листвиць, не дозволяя имъ расходиться. МУЕ. III. 14.
Зі́мський, -а, -е. = зімовий. Зіма зімська. Ном. № 7790. Такеньки уся зіма зімська перезімувалась. МВ. (О. 1862. І. 72).
Коренити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Укоренять. 2) Бранить сильно, ругать. Не коренила ж вона його ні трохи. Кв. II. 19. Кого попало і корениш, і ганить. Стор. І. 53.
Куксин, -ну, м. Фуксинъ. Вас. 171.
Лу́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Мѣтить, цѣлить, прицѣливаться. Лучив в ворону, а попав в корову. Ном. № 1784. Наберу я горстку, та й ногою тручу, сама добре знаю, що на біду лучу. Чуб. V. 3. 2) Соединять.
Напропуд нар. Напроломъ, напрямикъ. Мнж. 186.
Радіння, -ня, с. Совѣтованіе, совѣтъ. Уже ж я ждала од Бога помочі і од людей радіння.
Розчинати, -на́ю, -єш, сов. в. розчати, -зічну, -неш, гл. = роспочинати, роспочати. Трохи згодом, оддихавши, Мирін знову розчинає. Мир. ХРВ. 87. Розчали робити хату. Конст. у. Розчав віяти зерно. Гн. II. 12.
Червоноверхий, -а, -е. Съ краснымъ вершкомъ. Шапки червоноверхі. Морд. Он. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАРАНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.