Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

баранчик

Баранчик, -ка, м. 1) Ум. отъ баран. Пасуться три баранчики. Рудч. Ск. І. 8. 2) Бекасъ. Полт. 3) Хвостикъ арбуза. Узяв кавуна, держачи його за баранчика. Ком. І. 33. 4) Одно изъ колесъ въ плугѣ безъ обода. 5) При игрѣ въ ланки: каждый изъ стоящихъ на крайнихъ ямкахъ двухъ мальчиковъ, катающихъ мячъ. Ив. 34. 6) Часть уздечки. Cм. гнузда. 7) мн. баранчики. Раст. первоцвѣтъ, Primula officinalis. Ум. баранчичок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 28.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРАНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРАНЧИК"
Відпроторитися, -рюся, -ришся, гл. Отстраниться. Батько заможний, дак вона зараз і відпроторилась од нас: ми вже їй не рівня. Г. Барв. 121.
Гости́нонька, -ки, м. Ум. отъ гостина.
Жва́кання, -ня, с. Чавканіе, жеваніе.
Клань, -ня, м. и кла́ня, -ні, ж. Полкопны, 30 сноповъ. А на тих ланах пшениця в кланях, в кланях, не в кланях, в сто оборогах. Желех. Могил.-Под.
Конопелька, -ки, ж. Раст. Galeopsis pubesceas. Лв. 98.
Перезолити Cм. перезолювати.
Рєзка, -ки, ж. Родъ гуцульской орнаментики при украшеніи одежды, въ рѣзьбѣ. Шух. І. 128, 303.
Фіїна, -ни, ж. = хрещениця. Шух. І. 32.
Хортище, -ща, Ув. отъ хорт. Що тільки ви думали-гадали, як од того проклятого хортища втікали? — Те ми, сестрице, думали-гадали, щоб хорт не догнав. Рудч. Ск. І. 16.
Шляхта, -ти, ж. Шляхта, дворянское сословіе въ Польшѣ. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє, та королем коверзує. Шевч. 130. Ум. шляхтонька, шляхточка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАРАНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.