Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бочити

Бочити, -чу, -чиш, гл. 1) Сбочивать, ѣхать въ сторону. Шейк. 2) Смотрѣть въ сторону.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЧИТИ"
Гуртопра́в, -ва, м. Гуртовщикъ, пастухъ, гонящій гурт.
Здої́ння, -ня, с. Доеніе. Шух. І. 192.
Крутобережний, -а, -е. Съ обрывистыми берегами. Кв. (Желех.).
Мі́ряний, -а, -е. Измѣренный. Моє лихо, моє горювання зовсім иншою мірою міряне. Г. Барв. 226. Там не міряні милі. Чуб.
Надо́бний, -а, -е. Прелестный, привлекательный, красивый. Ой на день добрий, Ясеню надобний, уже я не твоя. Чуб. V. 205.
Пересолити Cм. пересолювати.
Пригонич, -ча, м. = пригінчий. Рк. Левиц.
Приштапувати, -пую, -єш, гл. Пристегать.
Пронести, -ся. Cм. проносити, -ся.
Стрихіль, -ля, м. У кожевниковъ инструментъ для растягиванія кожи. Лебед. у. (Лобод.). Cм. стріхіль, стрихулець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.