Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

боягуз

Боягуз, -за, м. = боюн. Св. Л. 219. Ой ти, боягузе! своєї тіни боїшся. Фр. Пр. 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЯГУЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЯГУЗ"
Индичий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный индюку или индюшкѣ.
Неспірний, -а, -е. Неспорный. Робота неспірна.
Пльоваки, -ків, мн. = пльова. Лебед. у.
Погородити, -джу́, -диш, гл. Загородить (во множествѣ). Як прийдеш додому, то погороди загороди великі. Рудч. Ск. І. 144.
Пробужати, -жа́ю, -єш, гл. = пробуджувати. Пробужає свого пана. Чуб. V. 942.
Протурготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прогремѣть, простучать.
Руця, -ці, ж. Дѣтск. Рука, ручка. О. 1862. IX. 119.
Сі мѣст. 1) = собі. 2) Им. пад. мн.ч. отъ сей.
Сластьонниця, -ці, ж. Торгующая сластьонами.
Удоволяти, -ляю, -єш, сов. в. удоволити, -лю, -лиш, гл. = удовольняти, удовольнити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЯГУЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.