Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

боязко

Боязко и боязько, нар. 1) Страшно. Собаки не боязко, та дзвяги його. Ном. № 7253. Боязько мені, бо тоді вони мене всі покинули. Г. Барв. 352. 2) Боязливо, робко. Усі боязко дивились на Зіньку. Стор. МПр. 58. Ум. боязкенько, боязькенько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЯЗКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЯЗКО"
Вильцята, -цят, с. мн. см. отримач. Шух. I. 249.
Глоба, -би, ж. 1) Согнутое отъ природы дерево. 2) Желѣзный клинъ. Черниг. 3) Переносно: хлопоты, забота, обуза, непріятность. Оце мені глоба на шию з отцією роботою!
Дозо́рний, -а, -е. Наблюдающій, надсматривающій.
Зажо́га, -ги, ж. Поджогъ. Без зажоги й дрова не горять. Ном. № 3298.
Зва́дниця, -ці, ж. Спорщица, любящая ссориться.
Мжи́ти, мжить, гл. безл. Мороситъ (о дождѣ).
Му́ченицький, -а, -е. Мученическій.
Прихахулити, -лю, -лиш, гл. = причепурити. Да ми в чоботи (сваху) да обуємо, таки сваху да прихахулимо. Грин. III. 431.
Роскроїти, -крою, -їш, гл. = роскраяти. Як ударив кийком, так і роскроїв бороду і зуб вибив. Пирят. у.
Христовий, -а, -е. Христовъ. Драг. 168. Христова мучениця. Чуб. І. 181.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЯЗКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.