Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бранець

Бранець, -нця, м. 1) Плѣнникъ, военноплѣнный. 2) Рекрутъ. Желех. Бранець на стойці. Федьк. ІІІ. 45. 3) Нанятый человѣкъ для выдергиванія конопли; чаще во мн. ч. бранці. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАНЕЦЬ"
Відсохнути Cм. відсихати.
Дурноголо́вий, -а, -е. = дурноверхий.
Завча́сний, -а, -е. Заблаговременный. Желех.
Костельний, -а, -е. Принадлежащій костелу. Взивають усе духовенство ґрецької віри Наливайковою сектою... навіть із костельних казальниць. К. Кр. 19.
Мушке́т, -та, м. Мушкетъ. Іде козак в Україну, мушкет за плечима. Чуб. V. 86. Ув. мушкетюга.
Надрі́зувати, -вую, -єш, сов. в. надрізати, -рі́жу, -жеш, гл. Надрѣзывать, надрѣзать.
Обрямувати, -му́ю, -єш, гл. = облямувати. Лоб, обрямований густим чорним волоссям. Левиц. Пов. 54.
Підсідати, -да́ю, -єш, сов. в. підсісти, -ся́ду, -деш, гл. Поддѣвать, поддѣть, причинить вредъ. Підсів мене сей рік. Мир. Пов. II. 54.
Пристава, -ви, м. Наблюдающій за работами. Святі молотять жито, а святий Петро стоїть над їми за приставу. Чуб. II. 337.
Удовбати Cм. удовбувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.