Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бранець

Бранець, -нця, м. 1) Плѣнникъ, военноплѣнный. 2) Рекрутъ. Желех. Бранець на стойці. Федьк. ІІІ. 45. 3) Нанятый человѣкъ для выдергиванія конопли; чаще во мн. ч. бранці. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАНЕЦЬ"
Вдовенко, -ка, м. = удовенко.
Доброчи́нний, -а, -е. Благодѣльный, благотворительный.
Дозо́рця, -ці, м. = Дозорець.
Забльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заблюва́ти, -люю́, -є́ш, гл. 1) Начинать, начать блевать, рвать. Аф. 2) Выпачкивать, выпачкать блевотинами. Аф.
На-по́хваті, нар. Подъ рукой. Лежала сокира на-похваті, а він узяв та й пішов. Н. Вол. у.
Плечастий, -а, -е. Плечистый, широкоплечій. Візника плечастий, усатий. МВ. (О. 1862. III. 51).
Порозмантачувати, -чую, -єш, гл. Растратить, промотать (во множествѣ).
Постаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть, состарѣться. Ніколи не постаріє. Н. Вол. у.
Пропрасувати, -су́ю, -єш, гл. Прогладить. Усісінький день пропрасувала.
Стратенець, -нця, м. Осужденный на смерть. К. Кр. 22. К. МХ. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.