Золотісінький, -а, -е. Совершенно золотой. Употр. какъ ласкательное. Моя матінко, моя золотісінька!
Квапитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Спѣшить, торопиться. Не квапся против невода рибу ловити. Не квапся поперед батька в пекло. Ходім, Рябко! — Еге, ходім! Не дуже квапся! . 2) Стремиться. Мирських забавок, до которих молода душа його, не згірш, як і в инших людей, квапилась. Хлоп'ята вже квапляться чумакувати. 3) Льститься, зариться. Ти не квапся на мою дочку, бо вона не твоя: ти безштанько, наймит, а вона хазяйського роду.
Крапелька, -ки, ж. Ум. отъ крапля.
Ма́тінка, -ки, ж. Ум. отъ мати. Матушка. Журба не матінка. Въ разговорѣ женщинъ между собою употребляется какъ слово обращенія. Ох, моя матінко, як утомилась! Як згадаю, що стояв він гордий та спокійний такий, — матінко!.. ні, не піду!.. Ум. матінонька, матіночка. А приходить додомоньку, б'є і лає матіноньку. А нема роду найвірнійшого над ту матіночку.
Опікунка, -ки, ж. Опекунша. Мусіла слухати старших сестер як опікунок.
Осіло нар. Осѣдло.
Потіпаха, -хи, ж.
1) Бродяга.
2) Потаскуха. Се чеснії, не потіпахи, були тендітні при людях.
Праник, -ка, м.
1) Валекъ у прачекъ.
2) Часть тѣла (какая?)
3) Рядовина праник. Cм. рядовина 1.
Прикорочати, -ча́ю, -єш, сов. с прикороти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Укорачивать, укоротить.
Шляхта, -ти, ж. Шляхта, дворянское сословіе въ Польшѣ. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє, та королем коверзує. Ум. шляхтонька, шляхточка.
