Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брань

Брань, -ні, ж. Извѣстно только изъ анекдота о лѣнивой женщинѣ. «Шо ти, жінко, робиш, шо роботи твоєї не видно?» — Та шо роблю? я — каже, — чоловіче, брань беру. — А він то й дума: «шо ж то таке: брань беру?» Поліз на горище, сидить, дожидає, поки вона буде брань брати. Вона встала, напрягла ороху, прослала ряднину, насипала туди ороху; взяла, лягла черевом на землю і бере ротом орох той, їсть.... Грин. II. 163.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАНЬ"
Вигаснути, -ну, -неш, гл. Угаснуть, потухнуть. Да вигаснуть зарані її зорі. К. Іов. 8.
Гороб'я́, -я́ти, с. = Горобеня.
Запоря́д нар. Одинъ за другимъ. Вх. Лем. 416.
Їдовитий, -а, -е. Ядовитый. Їдовитий гад. Вх. Лем. 421.
Карафа, -фи, ж. Графинь. Ум. карафка, карафочка.
Невтомно нар. Неутомимо.
Перетнути, -ну́, -не́ш, гл. = перетяти.
Посіріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться сѣрымъ. Таскають грязь і глей зо дна да мажуть лебедя, щоб пір'я посіріло. Греб. 363.
Пострибун, -на, м. Скакунъ, шалунъ. Ум. пострибунчик. О, мій пострибунчик! мій кокотень маленький. Г. Барв. 6.
Сійка, -ки, ж. Птица: соя. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРАНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.