Вимудруватися, -руюся, -єшся, гл. Хитростью избавиться, изъ бѣды выпутаться. І так Соломон з пекла вимудрувався, що всяк сьому диву дивувався.
Говірка, -ки, ж.
1) Выговоръ, діалектъ, манера говорить. У литвинів говірка не така, як у нас. Пані наша.... з себе була висока, огрядна, говірки скорої, гучної.
2) Разговоръ, говореніе. А я хотів би почути говірки женихової. У тій тихій говірці їм почулася грізна буря.
3) Пересуды, сплетня. Пішла вже скрізь по селу про його говірка. Ум. говіронька. Така тиха, така й мова, така й говіронька.
Дзюба́нь, -ня́, м. = Дзюба́тий.
Дру́женько, -ка, м. Ум. отъ дружко.
Єни́ченько, -ка, м. Ум. отъ яничар? Турки-єниченьки.
Жовкля́к, -ка, м. = жовтяк. Ум. жовклячо́к.
Кошур, -ра, м. = куширь. Бодай тая річка кошуром заросла.
Підгилити Cм. підгилювати.
Сокотитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Беречься, остерегаться.
Тарадайка, -ки, ж. Родъ экипажа. Їхала Хима з Русалима білою кобилою: тарадайка торкоче, кобила бігти не хоче. Ум. тарадаєчка.
