Берегулька, -ки, ж. Ум. отъ берегуля.
Доволо́чувати, -чую, -єш, сов. в. доволочити, -чу, -чиш, гл. Оканчивать, окончить бороновать послѣ посѣва. Моли б, Господи, до дощу доволочити.
Запа́льчасто нар. Запальчиво.
Му́дрий, -а, -е. 1) Мудрый, умный. Чому чорт мудрий? — Бо старий. Мудрий поляк по шкоді. 2) Мудреный, замысловатый. Невелика штучка, та мудра. Нагиналась, виправлялась, взявшися у боки, голубцями личкувала де-где мудрі скоки. 3) Хорошій по своимъ качествамъ: красивый, вкусный и пр. Росчесав кудрі, росчесав мудрі, і сам до милої пішов. Мудре дерево. Мудрого борщу наварила.
Послушки, -шок, ж. мн. Слушаніе. Ой у лузі, лузі, говорили гуси, а я молоденька слухала раненько, — за тия послушки била мене мати.
Росполошити, -шу́, -шиш, гл. = росполохати.
Спотребно нар. = потрібно.
Торочити 2, -чу, -чиш, гл. Говорить одно и то-же, твердить, говорить вздоръ. Я тобі сто разів торочила. Дурний дурне й торочить.
Уворужувати, -жую, -єш, сов. в. уворужити, -жу, -жиш, гл. Вооружать, вооружить. Вворужила єси на брата брата.
Хвура, -ри, ж. = хура. Ми тебе доставим аж до того міста, где ти маєш хвуру брати.