Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

браля

Браля, -лі, ж. Работница, собирающая, дергающая коноплю. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАЛЯ"
Вершник, -ка, м. Верховой, всадникъ. Стор. II. 57. Аф. 315. Cм. верхівень.
Ґратча́стий, -а, -е. 1) Рѣшетчатый. 2) Клѣтчатый.
Дя́дик, -ка, м. Отецъ. Гол. I. 198. Ум. дя́дичок. Желех.
Замандю́ритися, -риться, гл. безл. = заманутися. Замандюрилось йому іти спати на леваду. Богодухов. у.
Опрацювати, -цю́ю, -єш, гл. Обработать. Вх. Зн. 44.
Поросплющувати, -щуємо, -єте, гл.очі. Раскрыть глаза (о многихъ).
Присунути, -ся. Cм. присувати, -ся. Присурганитися, нюся, нишся, гл. Притащиться. Палажка присурганилась до криниці. Левиц. ПЙО. І. 369.
Сплющити, -ся. Cм. сплющувати, -ся.
Тогобочанський, -а, -е. Съ той стороны рѣки. Тогобочанська жінка. Сосн. у.
Торботрясів, -сова, -ве Принадлежащій торботряс'у. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРАЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.