Важель, -ля, м. Въ нижнемъ мельничномъ жерновѣ: деревянное приспособленіе въ срединѣ его, которымъ можно, при помощи простого механизма, поднимать и опускать этотъ жерновъ. Cм. варжіль.
Жи́вність, -ности, ж. Пища, продовольствіе, припасы. Як полетів старий сокіл на чужу україну живности доставати.
Коханий, -а, -е. 1) Любезный. Ляхам своїм коханим росказуйте, а не мені. 2) = коханець. Не жди свого коханого з далекого краю. 3) Милый, любимый, дорогой. Чи я в батька не кохана була? Пан-отченьку ти наш коханий! 4) Обыкновенно съ удар. на первомъ слогѣ: коханий. Взлелѣянный, вырощенный. Тілько що соняшники не кохані, не прохані ростуть собі. Ой косо, косо кохана! Сім літ я тебе кохала. Ум. коханенький. Синочки да кучерявенькії, а дочечки да коханенькії.
Круглолиций, -а, -е. = кругловидий. Із за лісу, з за туману місяць випливав, червоніє круглолиций, горить, а не сяє.
Кус, -са, м.
1) Кусокъ. Не тягни, Ониську, уса до Іванового куса. Перший кус усьому голова.
2) Немного. Іде Сава з України, юж кус засмутився. ні кус. Ничего; ни мало. Ні кус не помогло.
Лют, -ту, м. Гвоздь, которымъ стягиваютъ урванти на ободѣ колеса.
Поквільно нар.
1) = покволом.
2) Свободно, льготно. Не знаю, як у вас, каже, а в нас дак і геть то стало поквільно панським.
Присмачувати, -чую, -єш, сов. в. присмачи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Сдабривать, сдобрить. Сядуть за обід, — не присмачений обід їх веселою річчу Грицьковою.
Стогнати, -гну, -неш, гл. Стонать. Так болить, що як би не вмів стогнати, то вмер би. Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Під ним (змієм) земля тілько стогне.
Хвабро нар. Храбро.
