Бузиновий, -а, -е. Бузинный. Бузиновий кисіль. Житньої соломахи бузиновим молоком запивати.
Викладати, -даю, -єш, сов. в. викласти, -ду, -деш, гл.
1) Выкладывать, выложить. Як позичає, то всі боги викладає.
2) Въ художественныхъ гуцульскихъ работахъ: дѣлать инкрустаціи изъ дерева, рога или кости.
3) Только сов. в. Положить убитыми многихъ, убить многихъ. Виклав ляшків, виклав панків у чотирі лави.
4) Раскладывать, разложить. Сидить мила в загороді, карти викладає.
5) Излагать, изложить. От л й викладаю все теє небозі.
6) Сочинять, составлять. Не хапайсь пісні співать — повагом! бо не ти її виклав.
7) Испражнять, испражнить. А ні ладу, а ні складу, іззіж те, що я викладу.
8) = валашити, вивалашати.
9) смішки си (собі) з кого викладати. Трунить, смѣяться надъ кѣмъ, подтрунивать.
Забербе́рити, -рю, -риш, гл. Обмочить.
Нехибкий, -а́, -е Стойкій. А не погнувся, як твердий дуб, Тарас Шевченко, встояв на своїх ногах до кінця щирим нехибним українцем.
Нижник, -ка, м.
1) Въ картахъ: валетъ.
2) Нижник. Одинъ изъ распиливающихъ дерево на доски, стоящій внизу.
Перелітувати I, -тую, -єш, гл. = перелітати.
Поламатися, -маюся, -єшся, гл. Изломаться. Воли поздихали, вози поламались. Коли на те піде, то й серед битого шляху поламаєшся.
Селюк, -ка, м. Житель села, деревенщина. Простий люд — селюки.
Скучний, -а, -е. Скучный.
Солонувати, -ну́ю, -єш, гл. = солонцювати. От де бити, дрохв — на солонцях, як вони солонують.
