Богослів'я, -в'я, с. 1) Богословіе. 2) Послѣдній классъ духовной семинаріи.
Вільгість, -гости, ж. Влажность, сырость.
Зго́жуватися, -жуюся, -єшся, гл. = згоджуватися.
Ле́но сз. = лем 2.
Ляга́ти, -гаю, -єш, сов. в. лягти́, -жу, -жеш, гл. 1) Ложиться, лечь. Так мені жилося: устаю — плачу і лягаю плачу. Лучче мені та гіроньки копати, аніж мені з нелюбом та спати лягати. Високії ті могили, де лягло спочити козацькеє біле тіло. Курява лягає. Субота — не робота: помий, помаж та і спати ляж. Еней на піч забрався спати, зарився в просо, там і ліг. 2) Только сов. в. Умереть. Робила цілий вік панам, та мабіть ляжу як кістка гола. 3) Заходить, зайти (о солнцѣ). Лягло сонце за горою, зорі засіяли.
Мохови́й, -а, -е. Моховой. мохова́ вода́. Болотная, тинистая вода.
Підкладка, -ки, ж.
1) Предметъ, служащій для подкладыванія подъ что нибудь. Од хвіртки до ґанку й до комори лежали по землі стежкою, збиті докупи, дві дошки на підкладках з колодочок.
2) Подкладка (одежды).
3) Подошва башмака.
Порозгорювати, -рюю, -єш, гл. Добыть съ трудомъ, съ горемъ (во множествѣ).
Пухнатий, -а, -е. 1) Пушистый.
2) Рыхлый, мягкій. Гарні пироги вдалися, пухнаті. Пухната булка.
3) Полный, жирный. (Жінка) така пухната, мов пампушок. Ум. пухнатенький. Чотирі донечки: височенькі, пухнатенькі і чорнобривенькі.
Стройка, -ки, ж. Постройка.
