Гаїна, -ни, ж. = гай. В зеленій геїні, при низькій долині, козак грає і співає о любій дівчині.
Гаркаво нар. Картаво.
Каганець, -нця, м. 1) Плошка, ночникъ. Гляне, посвічуючи по глибці каганцем. Дріжить, ізігнувшись над каганцем, лічить гроші. Живе, як каганець без лою. 2) Переносно: искры мелькающія въ глазахъ послѣ удара. Як заїхав по потилиці, так аж каганці в віччу засвітились. 3) Полка ружейная. 4) Изоляторъ на телеграфѣ. 5) Шуточно: рюмка. «Давай по чарці нам скоріш!» Я добрий каганець підправив та сам і випив наперед. 6) Вообще углубленіе или гнѣздо, въ которое вставляется шипъ, пятка столба и пр. Напр., въ глухомъ концѣ воротъ то гнѣздо, въ которомъ вращается нижній конецъ воротнаго столбика; въ дверяхъ въ него входить шипъ дверной пяты; въ снарядѣ для подвѣшиванія котелка надъ огнемъ (Cм. верклюг) въ немъ ходить пятка столба. 7) Въ устроенной для ловли звѣрей ямѣ (Cм. за́падниця) послѣднюю покрываетъ досчатая крышка, вращающаяся на валу, приходящемся посредин крышки; углубленія въ бокахъ ямы, въ которыя вставлены концы этого вала, также называются каганця́ми. 8) Въ ручной мельницѣ въ верхнемъ жерновѣ углубленіе, въ которое входить шесть, двигающій жернова. Cм. жорна. Ум. каганчик. Каганчик стоїть... на віконці.
Крижацтво, -ва, с. соб. Рыцари тевтонскаго ордена. Руссю взяв ти, ляше, гору над крижацтвом лютим.
Навіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. наві́рити, -рю, -риш, гл. Давать, дать въ долгъ. Шинкарочки мене знає, на сто рублів навіряє.
Підласитися, -шуся, -сишся, гл. = підластитися.
Тарпан, -на, м. Дикій конь.
Цяцькатися, -каюся, -єшся, гл. Тѣшиться, забавляться, возиться. Цяцькається, як жид пархами. Не першина було мені цяцькатися з жінотою.
Чос, -су, м. Зудъ; чесотка. дати, завдати чо́су. Дать трепку. Дав часу! Задали ж ми чосу дияволенному Кирикові! Крівавого дали прочухана. Завдали такого чосу, що й сам ватажок там же й ніжки відкидав.
Щаститися, -ти́ться, гл. безл. Благопріятствовать, удаваться. А крошку хоть як щаститься, усе добро на лихо стане.
