Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брат

Брат, -та, м. 1) Брать. Нема.... ні брата, ні сестри. Чуб. V. 18. У ляхів — пани, на Москві — реб'ята, а у нас — брати. Ном. № 796. Употребл. какъ слово обращенія къ мужчинѣ-пріятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. Мет. 69. 2) — у перших. Двоюродный брать. 3) — у других. Троюродный брать. 4) — чоповий. Собутыльникъ. Млак. 85. 5) старший брат. Въ цехѣ: начальникъ надъ подмастеріями. Козел. у. 6) молодший брат. Въ цехѣ: лицо, служащее для посылокъ. Козел. у. Ум. братець, братік, братічок, братко, браток, браточок, братонько, братечко, братуньо, братусь, братусик. Ой приїхав братець до сестриці в гості. Чуб. V. 764. Въ живой разговорной рѣчи употребляется преимущественно во мн. ч.: братці, братця. Хваліте, крикнув, братця, Бога. Котл. Ен. Очень любимо въ употребленіи нѣжно-ласкательное братік, братічок. Особенно любятъ употребленіе его женщины какъ по отношенію къ брату, такъ и ко всякому любимому молодому мужчинѣ, также при просьбахъ и пр. Тиміш зібрав парубків: «Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!» МВ. І. 132. Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Чуб. ІІІ. 207. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Шевч. 86. Се ж мій братічок ріднесенький! МВ. І. 30. Братічок помре, — я й загину. Чуб. V. 439. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Чуб. ІІІ. 316. Братоньку милий, прибудь до мене. Чуб. V. 469. 7) брат і сестра. Раст. Melampyrum nemorosum L. Вх. Пч. І. 11. 8) Братсестриця. Раст. Melampyrum arvense L. Шух. І. 21. 9) три брати. Раст. a) Euphrasia lutea L. Шейк. б) Trifolium medium L. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАТ"
Важення, -ня, с. Взвѣшиваніе. Желех.
Забльо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. заблюва́тися, -блюю́ся, -єшся, гл. Выпачкиваться блевотинами. Аф.
Запо́на, -ни, ж. 1) Пологъ, занавѣска. На вікнах... запони. Мир. Пов. ІІ. 56. Чорною запоною застилає очі. Мир. Пов. І. 120. 2) Застежка. Срібнії запони. Лукаш. 46. 3) Препятствіе, помѣха. Камен. у. Ум. запо́нка. Одчини! — Не одчиняє. Він як суне двері ногою... У хату, — аж він там за запонкою. ЗОЮР. І. 160.
Іменини, -ни́н, ж. мн. Именины. Прийшли іменини Потоцького. Рудч. Ск. II. 203.
Миркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Бормотать. Миркоче собі під ніс.
Ничениця, -ці, ж. см. начиння 3.
Осятер, -тра, м. = осетер. Зірвався осятер з гака. К. ПС. 147.
Поручник, -ка, м. 1) Поручитель. Черк. у. Позич мені руб грошей! — Дай, каже, поручника. — Якого ж я тобі поручника дам? Хто за мене поручиться? Я бідний. Чуб. II. 27. 2) Поручикъ. Не пущу, тя, поручнику, аж року дослужиш. Гол. I. 285.
Ретяз, -за, ретязь, -зя, м. 1) Цѣпь, цѣпочка. Гол. Од. 67. А де ретяз — коня припясти? Кобел. у. Ведмідь на ретязі товсто реве. Ном. № 1337. Не рвивя, як собака на ретязі. Ном. № 3162. Держить хорта на ретязі. АД. І. 7. 2) Родъ прямолинейная шитья на рубахахъ. Ум. ретязок. На тім поясі жовті ретязки, на тих ремизках золоті ключі. АД. І. 43. Перед образами на срібному ретязку висіла срібна лампадка. Мир. ХРВ. 315.
Угода, -ди, ж. 1) Соглашеніе. 2) Угода; угожденіе. на вго́ду. Въ угоду. Придивлялась, наче б то зроду того не бачила — йому на вгоду. МВ. 11 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРАТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.