Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брат

Брат, -та, м. 1) Брать. Нема.... ні брата, ні сестри. Чуб. V. 18. У ляхів — пани, на Москві — реб'ята, а у нас — брати. Ном. № 796. Употребл. какъ слово обращенія къ мужчинѣ-пріятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. Мет. 69. 2) — у перших. Двоюродный брать. 3) — у других. Троюродный брать. 4) — чоповий. Собутыльникъ. Млак. 85. 5) старший брат. Въ цехѣ: начальникъ надъ подмастеріями. Козел. у. 6) молодший брат. Въ цехѣ: лицо, служащее для посылокъ. Козел. у. Ум. братець, братік, братічок, братко, браток, браточок, братонько, братечко, братуньо, братусь, братусик. Ой приїхав братець до сестриці в гості. Чуб. V. 764. Въ живой разговорной рѣчи употребляется преимущественно во мн. ч.: братці, братця. Хваліте, крикнув, братця, Бога. Котл. Ен. Очень любимо въ употребленіи нѣжно-ласкательное братік, братічок. Особенно любятъ употребленіе его женщины какъ по отношенію къ брату, такъ и ко всякому любимому молодому мужчинѣ, также при просьбахъ и пр. Тиміш зібрав парубків: «Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!» МВ. І. 132. Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Чуб. ІІІ. 207. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Шевч. 86. Се ж мій братічок ріднесенький! МВ. І. 30. Братічок помре, — я й загину. Чуб. V. 439. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Чуб. ІІІ. 316. Братоньку милий, прибудь до мене. Чуб. V. 469. 7) брат і сестра. Раст. Melampyrum nemorosum L. Вх. Пч. І. 11. 8) Братсестриця. Раст. Melampyrum arvense L. Шух. І. 21. 9) три брати. Раст. a) Euphrasia lutea L. Шейк. б) Trifolium medium L. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАТ"
Бульон, -на, м. Родъ картофеля. МУЕ. І. 101.
Кальний, -а, -е. Грязный, нечистый. В ремесника золота рука, та кальний рот. Ном. № 410. Як загнали ляхів в кальнії болота. Лукаш. 57. Шлях кальний, — коні ледве-ледве сунуть. Мир. ХРВ. 298.. Cм. калний.
Кундель, -ля, м. Собака овчарка. Щирий кундель степовик. Котл. Ен. 66. Вівчарки прехорошенько найкращого баранчика взяли та й патрають гуртом, а кунделі мовчать. Гліб.
Мирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = мурчати. Вх. Лем. 435.
Неповинно нар. 1) Безъ вины. Кров христіянську неповинно проливали. Чуб. V. 933. 2) Не должно.
Покадити, -джу́, -диш, гл. Покадить. Я тютюном покадила, а редькою споминала. Чуб. V. 562.
Привозитися, -жуся, -зишся, сов. в. привезти́ся, -зуся, -зе́шся, гл. Пріѣзжать, пріѣхать. Сама привезеся своїм повозом. Вх. Лем. 456.
Стриєчний, -а, -е. Двоюродный. Прийшов к нему.... Іван стриєчний. Гол. І. 6.
Тернівка, -ки, ж. 1) Наливка изъ терня. Мкр. Г. 34. Вип'єм з півкварти тернівки або що. Греб. 304. 2) мн. Раст. Primus institia L. Вх. Зн. 69. Ум. терні́вочка.
Штовхонути, -ну, -неш, гл. Съ силой толкнуть. Як штовхоне вовка рогами під бік. Чуб. II. 126.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРАТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.