Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брат

Брат, -та, м. 1) Брать. Нема.... ні брата, ні сестри. Чуб. V. 18. У ляхів — пани, на Москві — реб'ята, а у нас — брати. Ном. № 796. Употребл. какъ слово обращенія къ мужчинѣ-пріятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. Мет. 69. 2) — у перших. Двоюродный брать. 3) — у других. Троюродный брать. 4) — чоповий. Собутыльникъ. Млак. 85. 5) старший брат. Въ цехѣ: начальникъ надъ подмастеріями. Козел. у. 6) молодший брат. Въ цехѣ: лицо, служащее для посылокъ. Козел. у. Ум. братець, братік, братічок, братко, браток, браточок, братонько, братечко, братуньо, братусь, братусик. Ой приїхав братець до сестриці в гості. Чуб. V. 764. Въ живой разговорной рѣчи употребляется преимущественно во мн. ч.: братці, братця. Хваліте, крикнув, братця, Бога. Котл. Ен. Очень любимо въ употребленіи нѣжно-ласкательное братік, братічок. Особенно любятъ употребленіе его женщины какъ по отношенію къ брату, такъ и ко всякому любимому молодому мужчинѣ, также при просьбахъ и пр. Тиміш зібрав парубків: «Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!» МВ. І. 132. Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Чуб. ІІІ. 207. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Шевч. 86. Се ж мій братічок ріднесенький! МВ. І. 30. Братічок помре, — я й загину. Чуб. V. 439. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Чуб. ІІІ. 316. Братоньку милий, прибудь до мене. Чуб. V. 469. 7) брат і сестра. Раст. Melampyrum nemorosum L. Вх. Пч. І. 11. 8) Братсестриця. Раст. Melampyrum arvense L. Шух. І. 21. 9) три брати. Раст. a) Euphrasia lutea L. Шейк. б) Trifolium medium L. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАТ"
Витанцьовувати, -вую, -єш, сов. в. витанцювати, -цюю, -єш, гл. Танцовать, протанцовать. Доводилось витанцьовувати з молодцями-паничами. Левиц. І. 228. Танцювали уже так, що против них ніхто на світі так не витанцює. КС. 1883. XI. 504.
За́ново нар. Заново, наново, опять. Так з неї нечиста сила й вийшли, мов охрестили її заново. Рудч. Ск. II. 32.
Квапитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Спѣшить, торопиться. Не квапся против невода рибу ловити. Ном. № 2603. Не квапся поперед батька в пекло. Ном. Ходім, Рябко! — Еге, ходім! Не дуже квапся! Гул.-Арт. (О. 1861. III. 84). 2) Стремиться. Мирських забавок, до которих молода душа його, не згірш, як і в инших людей, квапилась. К. Г. Кв. XII. Хлоп'ята вже квапляться чумакувати. Г. Барв. 11. 3) Льститься, зариться. Ти не квапся на мою дочку, бо вона не твоя: ти безштанько, наймит, а вона хазяйського роду. Каневск. у.
Лепету́ха, -хи, ж. 1) Болтунья; ворчливая женщина. Бо свекруха, лепетуха сварливая голова, вона ж мене заклопоче — я дівчина молода. Чуб. V. 535. Cм. лепети́ця. 2) Водка. Як нап'ється лепетухи, стане не тверезий. Чуб. V. 1161. 3) дати лепетухи. Убѣжать, удрать. Баба дождала ночі і дала лепетухи до пана. Грин. І. 94. Ум. лепету шка. Захтілося лепетушки, пропила моток і витушки. Чуб. V. 680.
Орати, -рю́, -реш, гл. Пахать. Чи не оре милий плугом? Чуб. V. 1. Тяжко сіяти, коли ніщо орати. Ном. Не сіявши, не оравши, не буде жито родити. Мет. 86.
Ошморгну́ти. Cм. Ошморгувати.
Помпувати, -пую, -єш, гл. Качать насосомъ. Помпує, як чорт у боклазі.
Сміливий, -а, -е. = смілий. Ном. № 4334.
Челядинець, -нця, м. = челядник. Твій челядинець великого стоїть: він уміє Богу молиться і мене навчив. ЗОЮР. І. 48.
Штола, -ли, ж. 1) Глубокая впадина въ скалѣ. Вх. Зн. 83. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: штола. Скала. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРАТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.