Гарячити, -чу, -чиш, гл. Разгорячать. Варенуха почала його гарячити.
Зогрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. зогрітити, -шу, -ши́ш, гл. = згрішати, згрішити. Чоловік не ангел, щоб не зогрішив.
Колісчатий, -а, -е. 1) Круглый. Сонце круглобоке як кавун, а не як корж; бо коли б воно було тільки колісчасте, а не опукле, то ми б побачили завжди повний круг. 2) На колесахъ. Колісчата скриня. 3) Узорный. Запасочка ж моя колісчаста... стрічечки мої блакитнії. Були і в... картацьких плахтах з колісчастими запасками спереду.
Кровуватий, -а, -е. Многокровный.
Кутати, -таю, -єш, гл.
1) Кутать.
2) Заботиться о комъ, досматривать, воспитывать (дѣтей).
3) Успокаивать, усмирять.
Лінува́ння, -ня, с. Лѣность.
Обарянець, -нця, м. = обаринок.
Печерній, -я, -є. Пещерный. Темнота печерня.
Посіпака, -ки, м. = сіпака.
Розгін, -го́ну, м. 1) Разогнаніе, разгонъ. Вони повтікали в Чорноморію, як розгін був. Ідіть, діти, додому, не буде вам розгону. 2) Разбѣгъ, размахъ. Зо всього розгону загнав колісникові кулака в бік. Зо всього розгону рів перескочив. Дождавсь і зо всього розгона вліпив такого макогона, що пан Талес шкереберть став. Ла веретені осаджене грубе деревяне колесо, що служить до розгону. 3) Распоръ, распорка для удерживанія двухъ предметовъ врозь. 4) орати у розгін. Пахать отъ средины къ краямъ. 5) дзвонити у розгона. Звонить, раскачивая весь колоколъ.
