Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бояронько

Бояронько, боярочко, -ка, с. Ум. отъ боярин.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЯРОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЯРОНЬКО"
Голодно нар. Голодно. Той рік голодно було скрізь. Каменец.
Заї́здити 2, -джу, -диш, гл. Заѣздить, изнурить ѣздой. Заїздив коника, заїздив другого... Скажи, серце, правду, чи що буде з того. Чуб. V. 116.
Підхвебель, -ля, м. Испорч. фельдфебель. Буде мені товчеників від... підхвебеля за те, що опізнився. Грин. II. 295.  
Поозувати, -ся, -ваю, -ся, -єш, -ся, гл. = пообувати, -ся.
Почеський, -а, -е. = почесний 2. Старостам аби почеська була. Г. Барв. 201.
Пушкарський, -а, -е. Артиллерійскій.
Рись, -сі, ж. Рысь, Felix lynt.
Рішити, -ся. Cм. рішати, -ся.
Цпеник, -ка, ж. = шпеник 1. Вх. Лем. 481.
Штирогранястий, -а, -е. Четырехгранный, четвероугольный. Штирогранястий пляц. Св. Л. 217.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЯРОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.