Давномину́лий, -а, -е. Давнопрошедшій.
Дзюба́нь, -ня́, м. = Дзюба́тий.
Ля́мпа, -пи, ж. 1) Лампа. Вже і лямпа догорає і камраття заніміли, коло столу сном присіли. 2) Лампада. Висить під лямпою писанка. Каплиця красна, в ній лямпи палають. Ум. ля́мпочка. Перед образами висіли скляні лямпочки.
Ополок, -лку, м. У кожевниковъ: кожа съ брюха животнаго.
Переложення, -ня, с. = перекладання, 1, 3.
Почислити, -лю, -лиш, гл. Посчитать. Пан почислив і питає: кілько тобі плугів ше дати?
Проникливий, -а, -е. Проницательный. Він виявлював розум проникливий.
Ректорський, -а, -е. Ректорскій.
Сунути 1, -ну, -неш, гл.
1) одн. в. отъ совати. Сунуть Не сунь носа до чужого проса. Півкопи грошей в руку суну.
2) Двигаться, итти. У обід знову Грицько суне. Про вовка помовка, а вовк і суне. Комарів як суне, то аж світа не видко.
Тітка, -ки, ж.
1) Тетка. Дядько не батько, а тітка не мати. Ноя.
2) Всякая замужняя женщина. Тітко! а де тут Тарасова хата?
3) Лихорадка. Ум. тітонька, тіточка. Мандрівочка — рідна тіточка.
