Багул, -ла, м. Тюкъ. Отсюди положіть два багули.
Безхліб'Я, -б'я, с. Недостатокъ въ хлѣбѣ, безхлѣбье. Одно — безвіддя, друге безхліб'я. Припало на безвідді, на безхліб'ї погибати. Ум. безхліб'ячко.
Брунчати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Пщола брунчить.
Говірка, -ки, ж.
1) Выговоръ, діалектъ, манера говорить. У литвинів говірка не така, як у нас. Пані наша.... з себе була висока, огрядна, говірки скорої, гучної.
2) Разговоръ, говореніе. А я хотів би почути говірки женихової. У тій тихій говірці їм почулася грізна буря.
3) Пересуды, сплетня. Пішла вже скрізь по селу про його говірка. Ум. говіронька. Така тиха, така й мова, така й говіронька.
Дерно́вий, -а, -е. Выложенный дерномъ.
Дурноп'Я́н, -ну, м. Раст. Datura stramonium L.
Полтавець, -вця, м. Житель Полтавской губерніи. Ой писали басарабці та до наших хлопців листи: «Ой ідіть, полтавці, та до нас риби їсти.
Прищавити, -влю, -виш, гл. = причавити. Днищем прищавила.
Репнути, -ну, -неш, гл.
1) Треснуть, растрескаться, лопнуть. (Паска) не репнула. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на їй репне. Іде він льодом, коли лід репнув.
2) Съ силой упасть на землю.
Ритися, риюся, -єшся, гл. Рыться, копаться. Кабан риється у хамло.
