Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ботя

Ботя, -ті, ж. Кокора въ срединѣ лодки, полуободъ, поперечный выгнутый деревянный брусокъ, къ которому снаружи пришиваются доски. Вас. 151. Мнж. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОТЯ"
Ґерґели́ця, -ці, ж. Раст. Calandra granaria. Вх. Пч. ІІ. 26.
Доте́пниця, -ці, ж. Способная женщина.
Задуби́ти, -ся. Cм. задублювати, -ся.
Насва́туватися, -туюся, -єшся, гл. Присватываться. Насватується до мене Петро. Насватувався якийсь київський, та вона... (не схотіла). Св. Л. 133. Пан Кулінський почав на Масю насватуватись. Св. Л. 275.
Остерегатися, -га́юся, -єшся, сов. в. остерегтися, -жуся, -же́шся, гл. Остерегаться, остеречься, поберечься. Г. Барв. 105. Які лиш не остережуться, а їй на острів попадуться, тих переверне на звірей. Котл. Ен.
Попелюха, -хи, ж. 1) Хохлатый жаворонокъ, Alauda rustica. 2) Тля травяная. Рк. Левиц. 2) = попелюх 2. Вх. Пч. II. 6.
Сівкий, -а́, -е́ 1) Сыпучій. 2) Много пространства засѣвающій (о зернѣ). Оце зерно — як мак, сівкіше, ніж пирій. Волч. у.
Скоробреха, -хи, об. Враль, лгунъ.
Старшинник, -ка, м. Начальникъ, начальствующее лицо. Вх. Зн. 66.
Стебелина, -ни, ж. = стеблина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.