Видряпати, -ся. Cм. видряпувати, -ся.
Визеленити, -ню, -ниш, гл. Испачкать о траву. Визеленив сорочку.
Віжечки, -чок, ж. мн. ум. отъ віжки.
Зводні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = збідніти. Під лавкою капусточка, тиждень, як кипіла; ой їж, коли хоч, коли не зводніла.
Клюкати, -каю, -єш, гл.
1) Клевать. Якіл сів на дуба та й клюка.
2) Ниться (о пульсѣ). Вже жили не клюкають.
8) Выпивать, пьянствовать. Клюкнули вже з ранку добри
Куночка, -ки, ж. Ум. отъ куна.
Розмаїтий, розмаїтний, -а, -е. Разнообразный. Вуін пише листи розмаїті. Було в барилах ренське розмаїте. У справника все розмаїтний народ: у того шапка черкеська, а в того сива, той у окупані, а той у свиті.
Тугшати, -шаю, -єш, гл.
1) Дѣлаться туже.
2) = тужавіти. Грязь від морозу тугшає.
Херувим, -ма, м. Херувимъ. Митра на голові херувимом дана. Ум. херувимчик. Двокрилий херувимчик.
Частиця, -ці, ж. Частица. Ум. части́чка. Він тоді взяв та одділив на Боже ім'я малу частичку.
