Відсахнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Отшатнуться отъ кого, отстраниться. З острахом великим вона од його одсахнулась. 2) Оставить кого, отшатнуться отъ кого; отстать, отвязаться отъ кого. До батька не йду жалітись. Батько не мати, — відсахнувся. Одсахнувсь жінки й дитинки. Коли б мені його піймать да провчить, воно б тоді одсахнулося.
Відспівувати, -вую, -єш, сов. в. відспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить пѣніемъ. А я їй одспівую, жартуючи, бач. 2) Кончать, кончить пѣть; пропѣть. А чом же ти не співаєш? — Я вже одспівала. Нехай молодчі співають, я вже своє одспівав. Молебень завтра рано одспіваю.
Гороб'я́чий, -а, -е = Горобиний.
Дармови́й, -а́, -е́. = Даремний 1.
Зару́ка, -ки, ж. Порука, поручительство. Паші молодії мрії знайшли в Шевченкові... заруку своєї будущини. Змовленая Марусенька... положила білу руку на заруку.
Крилечко, -ка, с. Ум. отъ крило.
Падалиця, -ці, ж.
1) Осыпавшіеся плоды, высыпавшееся зерно.
2) Растеніе, выросшее изъ падалиці 1.
3) Родъ ужа? гадюка?
Продавальник, -ка, м. Продающій, — такъ называется въ свадебномъ обрядѣ каждый изъ мальчиковъ, который, вмѣстѣ съ братьями невѣсты, будто бы обороняетъ ее отъ жениха и затѣмъ «продаетъ» послѣднему.
Самостайність, самостійність, -ности, ж. Самостоятельность.
Требник, -ка, м. Требникъ.
