Бордюг, -га и бордюх, -ха, м. 1) Кожа, снятая цѣлою съ козы (или теленка), выдѣланная, завязанная въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ были ноги и хвостъ, а въ томъ мѣстѣ, гдѣ была голова, стягиваемая ремешкомъ, — служитъ какъ мѣшокъ. Бордюх повний муки. Cм. бурдюг. Облупив (козу) бордюгом і дав їму шкуру. 2) = кендюх 3) Мочевой пузырь у животныхъ.
Вижити, -ся. Cм. виживати, -ся.
Дряготі́ти, -гочу́, -ти́ш, гл. Дрожать. Як біжить хто конем по греблі, то аж дряготить гребля вся. Cм. дрягтіти.
Зая́ва, -ви, ж. Заявленіе.
Наздого́нити, -го́ню, -ниш, гл. = наздоганяти. Запрягайте, слуги мої, коні воронії, наздогоньте літа мої, літа молодії.
Нала́ятися, -ла́юся, -єшся, гл. Набраниться. Се така завзята баба, що поки не налається до-схочу, — не покине.
Переволочитися, -чуся, -чешся, гл. = переволоктися.
Розбійство, -ва, с. Разбой. То розбійство, то гайдамацтво.
Рудобривий, -а, -е. Рыжебровый. Чужа пані рудобрива.
Торохтій, -тія, м. Крикунъ, пустозвонь. Торохтія везти. Ѣхать порожнякомь, съ пустой бочкой.
