Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тминник

Тминник, -ка, м. Раст. Asperula galioides. М. и В. Анн. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТМИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТМИННИК"
Дери́люд, -да, м. Обдиратель, грабитель. Рк. Левиц.
Заплю́скати, -каю, -єш, гл. Заплескать (о водѣ).
Покіст, -ко́сту, м. Лакъ; лакированная поверхность. Таке гладеньке, як покіст. Н. Вол. у.
Прорішка, -ки, ж. Родъ шапки. Шапки були прорішки, а тепер усе кучми. Борз. у.
Протрухнути, -ну, -неш, гл. = протрухлявіти.
Роспотворити, -рю, -риш, гл. Избаловать, распустить. Лихо не вморе, а роспотворе. Ном. № 2004.
Сире́ць, -рцю́, м. 1) Ум. отъ сир. Шух. І. 203. Сирцем присипають, в масличко вмочають. Мет. 163. 2) Невыжженный кирпичъ. Екатерин. г.
Спідневідити, -джу, -диш, гл. Обмануть, обнадежить я не исполнить. Поступилися прийти на роботу, а далі й нема й спідневідили мене. Волч. у.
Споганити, -ся. Cм. споганювати, -ся.
Стягнутися, -гну́ся, -нешся, гл. = стягтися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТМИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.