Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тминник

Тминник, -ка, м. Раст. Asperula galioides. М. и В. Анн. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТМИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТМИННИК"
Вимогчи, -жу, -жеш, гл. = вимогти.
Водянчик, -ка, м. Ум. отъ водяник.
Голубо́чок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Зарі́чча, -ча, с. Зарѣчье.
Мари́на, -ни, ж. 1) Раст.: a) Pyrethrum corymbosum. ЗЮЗО. І. 133. б) Anthiems nobilis. ЗЮЗО. І. 111. 2) Рыба Barbus fluviatilis. Браун. 25. Шух. І. 24.
Набербе́рити, -рю, -риш, гл. Намѣшать, наболтать чего.
Одіватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. одітися, -дінуся, -нешся, гл. = одягатися, одягтися. Красна дівчина полощиться, полощиться, одівається. Чуб. V. 8.
Озизти, -зну, -неш, гл. Обрюзгнуть. Дитина озизла.
Перебірниця, -ці, ж. Разборчивая, прихотливая женщина.
Сутозлотий, -а, -е. Изъ чистаго золота. Гроші, да все червонці сутозлоті. Драг. 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТМИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.