Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бочкур

Бочкур, -ра, м. = очкур. Kolb. І. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЧКУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЧКУР"
Беґеря, -рі, ж. 1) Большая пастушья палка. Кіев. Cм. биґарь. 2) Бранное: говорится о высокихъ ростомъ, но глупыхъ. Кременч. у.
Викрашатися, -шаюся, -єшся, сов. в. ви краситися, -шуся, -сишся, гл. Красосоваться, покрасоваться. З полиці миси, миски й мисочки і зелені, й червоні, і жовті.... викрашаються. МВ. (О. 1862. ІІІ. 57).
Дрючо́к, -чка́, м. Ум. отъ дрюк. Там тебе ждуть — з двома дрючками за дверима на порозі. Ном. № 14263. дрюч́ок вагов́ий. Рычагъ, которымъ, опирая его на «важницю», подымаютъ тяжело нагруженный возъ. Чуб. VII. 404.
Жебра́к, -ка́, м. Нищій. Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака. Чуб. V. 915.
Злічити, -ся. Cм. злічувати, -ся.
Корінь, -ня, м. Корень. Камінь росте без коріня. Ном. Ум. корінець, корінчик. Схотілась буря і зломила деревце бідне з корінцем. Гліб. Хріну корінчик. Г. Барв. 66. Ув. коріни́ще. Істовк собі головище об дубове корінище. Н. п.
Обридний, -а, -е. = обридливий.
Ужах, -ху, м. Страхъ, ужасъ. Встрѣчено только у М. Вовчка. По тих усіх в жахах і плачу дівчина утомилася — нездужала мов. МВ. (О 1862. І. 91).
Фафравий, -а, -е. Невнятно говорящій. Вх. Лем. 477.
Шептуха, -хи, ж. = шептуня. Я баба шептуха од злого духа. Ном. № 8353.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЧКУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.